Після таких виступів складається дивовижне враження.
Зазвичай занурюєшся у текучку, іноді випливають деякі цікаві думки. Спілкуєшся з клієнтами вислуховуєш їх проблеми намагаєшся допомогти якоюсь порадою.
А коли готуєшся до виступу намагаєшся, щоб він мав зрозумілу структуру, якусь базу і якісь корисні висновки. І потім отримуєш такий достатньо корисний документ. Із поточних думок і порад, інструментів, які сам вважаєш достатньо рядовими виростає бачення ситуації і як з неї існують виходи.
І як професор у тому анекдоті коли він говорить "Десять разів розповів - вже і сам зрозумів ...".
Так і у мене, іноді розповідаєш прості речі, пояснення ситуації, шукаєш рішення. Раз і формується цікавий висновок, котрий далі транслюєш як теорему, яка без доведення виглядає як щось просте і зрозуміле. Але за цим стоїть десятки інтерв’ю, сотні запитань, та години роботи зі статистикою.